Метелиця — жвавий український народний танець-хоровод, чия назва походить від слова «метелиця», тобто хуртовина, завірюха. І справді, стрімкий, вихровий рух танцюристів, які кружляють і безперервно міняються місцями, нагадує кружляння сніжинок у зимову негоду.
Це переважно зимовий, молодіжний танець гуртового характеру, сповнений веселощів, запалу й нестримної енергії. Виконують його у швидкому темпі під запальну інструментальну мелодію, а часто й із приспівками. Метелиця будується на стрімких кружляннях у парах, які раз у раз розпадаються й утворюються знову. Цей танець, оспіваний і в українській літературі, є яскравим втіленням життєрадісного духу народної хореографії та невіддільною частиною зимових забав і вечорниць.
