Фраза — одиниця дихання в музиці. Як ми говоримо реченнями, так і музика «розмовляє» фразами. У класичній музиці фраза зазвичай об'єднує два-три мотиви, а речення й періоди, з яких складається форма, найчастіше мають 4, 8 або 16 тактів.
Мистецтво фразування — одна з найважливіших навичок виконавця. Кожна фраза має внутрішню динаміку: підйом до кульмінації, потім спад. Великі піаністи (Ріхтер, Горовіц) чи диригенти (Караян, Аббадо) відомі тим, що відчували фразу як єдину арку, не рубаючи її на дрібні шматки. У співі фраза безпосередньо пов'язана з диханням: вокаліст має «пройти» її на одному подиху.
Фрази об'єднуються у речення та періоди — більші синтаксичні одиниці музичної форми, подібно до того, як речення складаються в абзаци. Межу фрази слух відчуває за каденцією, зупинкою чи логічним спадом мелодії. У нотному записі фразування підказують ліги, коми для дихання та динамічні «вилки», проте остаточне рішення про те, де «вдихнути», завжди належить самому виконавцеві.
