Трель — одна з найпоширеніших мелодичних прикрас (мелізмів): швидке, багаторазове чергування основного звука із сусіднім верхнім (на секунду вище). Позначається літерами «tr» над нотою. Виконана майстерно, трель звучить блискуче, іскристо, наче звук «тремтить» від внутрішньої енергії.
Трелі особливо розквітли в музиці бароко й класицизму, де прикрашання мелодії було цілим мистецтвом. Довга трель наприкінці каденції концерту стала традиційним «сигналом» до завершення сольного епізоду. Трель звучить на всіх інструментах і в голосі: від блискучих колоратур співачки до пташиного щебету флейти. Це маленька, але яскрава деталь, що вимагає віртуозності й надає музиці елегантності, святковості й життєвої енергії.
