Челеста винайдена Огюстом Мюстелем 1886 року в Парижі. Зовні нагадує невелике піаніно: клавіатура, педалі, корпус із дерева. Усередині — металеві пластинки з дерев'яними резонаторами, по яких молоточки б'ють з легкої руки виконавця.
Головне призначення челести — магія. Французький композитор Ернест Шоссон одним із перших увів її в оркестр (1888), а невдовзі її дзвінкий кришталевий тембр став символом чарівних, казкових сцен. Пізніше Малер, Барток, Гольст («Планети» — тема Нептуна) розширили «челестову» палітру. У кіно без челести не обійтися, коли треба створити відчуття дива: так звучать мотиви Гаррі Поттера у Джона Вільямса.
