Винахід губної гармоніки зазвичай приписують Крістіанові Фрідріху Людвігу Бушманну (Берлін, близько 1821 р.). Через кілька десятиліть (1857 року) Маттіас Гонер у Тросінгені (Німеччина) налагодив масове виробництво — досі компанія «Hohner» лишається найвідомішим виробником.
Типи гармонік: діатонічна (10 отворів, найпоширеніша — використовується в блюзі), хроматична (з клавішею-слайдером, що піднімає ноту на півтон — для класики й джазу), tremolo (подвійні отвори для коливального ефекту), octave (з паралельними октавами). Кожен рядок отворів грає різні ноти при вдиху та видиху.
Легенди гармоніки: Little Walter (блюз Чикаго), Sonny Terry, Toots Thielemans (джаз на хроматиці), Боб Ділан (фолк-революція 1960-х), Стіві Вандер (знамениті соло в R&B). У кіномузиці гармоніку зробив іконою Енніо Морріконе у вестернах Серджо Леоне («Одного разу на Дикому Заході»). В Україні гармоніку використовують етно-фолк гурти та сольні вуличні виконавці.
