Сакбут — мідний духовий інструмент XV-XVII століть, безпосередній попередник сучасного тромбона. Як і тромбон, він має висувну кулісу для зміни висоти звуку, але вужчу мензуру й менший розтруб, завдяки чому його тембр м'якший, тепліший і делікатніший.
Сакбут ідеально зливався з людськими голосами й іншими інструментами, тому був незамінним у церковній та придворній музиці доби Ренесансу й раннього бароко — у поліфонічних творах, урочистих процесіях, ансамблях із корнетами (цинками). Його шляхетне, «оксамитове» звучання цінували за здатність підтримувати хор, не заглушаючи його. З відродженням автентичного виконавства сакбут повернувся на сцену, і сьогодні його м'який голос знову можна почути в ансамблях старовинної музики.
