Сарод — важлива щипкова лютня класичної музики Північної Індії. Її прикмети — глибокий, повний, дещо «важкий» звук, гладенька металева накладка грифа (замість ладів) і резонансні струни, що дзвенять співчутливо. Грають на сароді медіатором із кокосової шкаралупи.
Відсутність ладів дозволяє виконавцеві досягати неповторних плавних глісандо (мінд) — ковзань від ноти до ноти, що імітують інтонації людського голосу й є серцем індійської раги. Разом із ситаром сарод — провідний сольний інструмент гіндустанської традиції, а його майстри (зокрема родина Хан) прославили інструмент у всьому світі. Багатий, медитативний і водночас віртуозний голос сарода відкриває глибини індійської класичної музики.
