Бетховен — композитор-героїка, який у музиці завжди боровся: з долею (Третя «Героїчна», П'ята «Фатальна»), з глухотою (від 26 років слух прогресивно погіршувався), з бідністю, з людською самотністю. Його найвищі твори написані вже повністю глухим — він чув музику лише внутрішнім слухом.
Вершини: 9 симфоній (особливо П'ята з «мотивом долі» й Дев'ята з «Одою до радості» — нинішнім гімном ЄС), 32 фортепіанні сонати («Патетична», «Місячна», «Апасіоната», «Хаммерклавір»), 16 струнних квартетів (пізні — найзагадковіші твори в класичному репертуарі), Фортепіанні концерти (особливо №5 «Імператор»), опера «Фіделіо». Бетховен змінив саму сутність того, що є композитор: з придворного служника — на генія, рівного князям.
