Микола Лисенко — постать, з якої починається українська академічна музика як національне явище. Здобувши фахову освіту в Лейпцизькій консерваторії, він свідомо обрав шлях служіння українській культурі в час, коли сама мова була під забороною Валуєвським циркуляром і Емським указом.
Його твори: опера «Тарас Бульба» (епічна, героїчна), «Наталка Полтавка» (за Котляревським, народна комедія), «Утоплена», цикл «Пори року», понад сотню обробок народних пісень, фортепіанні п'єси на українські теми, хорові кантати. Лисенко заснував у Києві Музично-драматичну школу (1904) — прообраз сучасної Національної музичної академії України. Його відмова поставити «Тараса Бульбу» в Петербурзі російською мовою (на пропозицію Петра Чайковського) — акт громадянської мужності.
