Канон (з грец. — «правило») — це найпростіша і водночас найвишуканіша поліфонічна техніка. Перший голос починає мелодію, другий вступає за кілька тактів з тією ж мелодією, третій — ще далі, і всі вони утворюють гармонію.
Найвідоміший канон в історії — «Канон Ре мажор» Пахельбеля, який став частиною поп-культури: його використовують у весільних церемоніях, фільмах, поп-піснях. Діти по всьому світу співають канони «Frère Jacques» та «Row, Row, Row Your Boat» — це теж канон у чистому вигляді.
Канони бувають різні за складністю: у каноні в приму голоси співають ту саму висоту, у каноні в октаву — в іншому регістрі, у каноні в квінту — з іншого щабля, а в каноні-загадці (canon enigmaticus) композитор лишає тільки один голос і правило вступу, пропонуючи виконавцям самим «розгадати» твір. Українська народна традиція гуртового співу теж знає елементи канонічного вступу голосів, коли підголоски вступають один за одним.
