Експозиція — як перший акт п'єси: нас знайомлять з дійовими особами. Тут виникає головна партія (у головній тональності), потім через сполучну партію ми переходимо до побічної (у контрастній тональності), і завершується все заключною партією.
У класичну добу експозиція часто повторювалась двічі — композитор давав слухачу «ще раз обдумати» представлені теми. Бетховен поступово відмовлявся від обов'язкових повторів, Шуберт і Шуман ввели ліричніший, ширший характер експозицій, а Малер розтягнув їх на 15-20 хвилин монументальних музичних картин.
