Фантазія — жанр, головна прикмета якого — свобода. На відміну від суворо регламентованих форм (сонати, фуги), фантазія будується за примхою творчої уяви: у ній вільно чергуються контрастні епізоди, несподівані зміни настрою, темпу й характеру, немов зафіксована на папері імпровізація.
Фантазії писали в усі епохи: барокові (Бах поєднував фантазію з фугою), класичні (драматична Фантазія до мінор Моцарта), романтичні (Шуберт, Шуман, Ліст піднесли жанр до масштабних поем). Часто фантазія будувалася на чужих темах — оперних чи народних (як «Угорські фантазії»). Спорідненими з нею є імпровізація, рапсодія, прелюдія. Фантазія — це втілення романтичного ідеалу вільного, нескутого правилами творчого польоту.
