Кварта має подвійну природу: акустично вона консонантна, але в класичній гармонії її часто трактують як дисонанс, що потребує розв'язання в терцію.
Висхідна кварта — це «фанфарний» інтервал: більшість військових сигналів (побудка, атака) побудовані саме на ньому. Найвідоміший приклад у класиці — початок Весільного маршу Вагнера або перші ноти гімну США «The Star-Spangled Banner». У джазі квартова гармонія (акорди, складені з квартів) — фірмовий звук МакКоя Тайнера та Хербі Хенкока.
Чиста кварта — обернення чистої квінти (разом вони складають октаву), і подібно до квінти вона стійка та відкрита за звучанням. У класичній контрапунктичній традиції кварта від баса вважалася дисонансом, тоді як між верхніми голосами звучала консонансом — цей парадокс століттями визначав правила голосоведіння. Висхідну кварту легко впізнати за початком багатьох гімнів і фанфар.
