Сурдина — спеціальне пристосування, яке приглушує звук інструмента й водночас змінює його тембр, надаючи особливого забарвлення. Композитор позначає це вказівкою con sordino («із сурдиною»), а зняття — senza sordino.
На смичкових сурдина (гребінець на підставці) робить звук приглушеним, ніжним, матовим, «серпанковим» — ідеальним для таємничих, ліричних епізодів. На мідних духових (труба, тромбон) існує ціла родина сурдин (прямі, «вау-вау», чашоподібні), що дають гострий, носовий, «здавлений» тембр — незамінний у джазі. Сурдина докорінно перетворює характер звучання того самого інструмента, тож є важливим колористичним засобом як в академічній, так і в популярній музиці.
