Опус (з лат. — «твір, робота») — система нумерації, що склалась у XVII столітті. Композитор або його видавець нумерують твори в порядку створення або публікації.
Так, «Op. 1» — зазвичай дебют композитора, а останні опуси — підсумок шляху. Опус 131 Бетховена (Струнний квартет до-дієз мінор, 1826) — шедевр пізнього періоду. У деяких композиторів каталоги ведуть музикознавці: у Баха — BWV (Bach-Werke-Verzeichnis), у Моцарта — KV (Köchel-Verzeichnis), у Шуберта — D (Deutsch). Це універсальна мова академічної музики, що дозволяє точно знайти будь-який твір у світовому репертуарі.
