Тритон ділить октаву точно навпіл (6 півтонів) і не належить ані до консонансів, ані до чистих інтервалів. Його напружене, «вислизаюче» звучання змушувало часто уникати його в середньовічному церковному співі, а прізвисько diabolus in musica («диявол у музиці») засвідчене щонайменше з початку XVIII ст.
У тональній системі тритон — двигун гармонії: він міститься в домінантсептакорді (між терцією й септимою акорду, тобто VII і IV ступенями ладу) і саме його гостре тяжіння вимагає розв'язання в тоніку. У XX столітті тритон став самостійним виразним засобом — від джазових замін до саундтреків жахів. А поділ октави навпіл лежить в основі цілотонового звукоряду й багатьох симетричних систем сучасної музики.
