Кул-джаз (від англ. cool — «прохолодний») знизив температуру бібопу: замість шаленого драйву — м'яка, врівноважена подача, легке звукоутворення, вишукані оркестрові барви. Стиль тяжів до камерності й почасти зближувався з академічною музикою.
Відліком стала збірка Майлза Дейвіса «Birth of the Cool» (1949-50). Яскраві постаті — трубач і співак Чет Бейкер, баритон-саксофоніст Джеррі Малліган, піаніст Дейв Брубек (квартет якого записав «Take Five» Пола Дезмонда). Кул-джаз показав, що джаз може бути тихим, споглядальним і глибоко ліричним. На Західному узбережжі США склалася споріднена «вест-кост»-школа, а лірику фортепіанного джазу цієї доби підніс Білл Еванс.
