Експресіонізм — відгук на кризу європейської цивілізації початку XX ст., фрейдизм, а згодом і Першу світову війну. Композитори шукали спосіб виразити підсвідоме, ірраціональне, жахливе — і знайшли його в атональній мові без центру тяжіння.
Ключові твори: «Місячний П'єро» Арнольда Шенберга (1912) — цикл для голосу та інструментів із технікою шпрехштимме (мовлення-співом); «Воццек» Альбана Берга (1925) — опера, що допомогла утвердити життєздатність великої атональної драми; мініатюри Антона Веберна (П'ять п'єс для оркестру, op. 10) — концентровані «перли» звуку, де кожна нота — подія. Український відбиток експресіонізму — ранні твори Бориса Лятошинського (Друга симфонія) та Валентина Сильвестрова.
