Фламенко сформувалося в Андалусії (південна Іспанія) в культурі місцевих ромів (кало) на перетині мавританських, єврейських та іспанських традицій. Це триєдине мистецтво: cante (спів), toque (гра на гітарі) і baile (танець), доповнені ритмічним плесканням у долоні (palmas) та стукотом підборів.
Серце фламенко — палкий, надривний спів у фрігійському ладі, віртуозна гітара й пристрасний, гордий танець. Виконавці прагнуть дуенде — миті найвищого емоційного піднесення, коли мистецтво торкається самої душі. Гітарист Пако де Лусія вивів фламенко на світову концертну сцену. Це мистецтво, визнане ЮНЕСКО культурною спадщиною людства, — один із найгарячіших і найвиразніших виявів людських емоцій у музиці.
