Румба — автентичний кубинський жанр, що виник у XIX столітті серед афрокубинських громад як суто перкусійно-вокальне мистецтво. У класичній румбі немає мелодичних інструментів — лише барабани, клаве, інші ударні та пристрасний спів у манері заклику-і-відповіді.
Румба тісно пов'язана з танцем, що передає драму залицяння, і має кілька різновидів (гуагуанко, ямбу, колумбія), кожен зі своїм ритмом і характером. Це глибоко народне, вуличне, громадське мистецтво, визнане ЮНЕСКО частиною культурної спадщини людства. Слід відрізняти автентичну кубинську румбу від «бальної румби» — комерційного танцю, поширеного у світі. Справжня румба — це первозданна енергія афрокубинського ритму, «розмова» барабанів, у якій живе сама душа Куби.
