Кобза — серце українського епосу. З XVI століття під її супровід співали думи про козацькі подвиги, поразки і перемоги, про невольничий побит і волю. Кобзар із кобзою — архетипічний образ української культури.
Конструкція: округлий дерев'яний корпус з плоскою декою, гриф із 4-8 струнами та 5-10 приструнками (коротші струни збоку). Матеріали — верба, клен, горіх; струни — жильні або металеві. На початку XX століття кобзу майже витіснила бандура, але сьогодні майстри (Микола Будник, Тарас Компаніченко) повертають автентичні інструменти та стиль виконання.
